Будь-яка діяльність, яка порушує українське питання, у ті часи була політичною акцією

На виставці представлено найбільшу в Польщі збірку радіоприймачів, поза приватними колекціями, які демонструють у відтворених за архівними фото інтер'єрах польських домівок і крамниць радіоелектроніки

Засновник і президент Осередку КАРТА Збіґнєв Ґлюза переконаний, що лише взаємопідтримка країн Східної Європи і колективний опір Кремлю можуть гарантувати безпеку та мир

Ялтинська конференція, її вплив на повоєнну долю Польщі та Європи, а також тривожні історичні паралелі для України: розмова Назара Олійника з професором історії Мареком Корнатом (ПАН)

Історія російсько-українських відносин — це довга історія панування, асиметрії та жорстокого нав’язування волі сильнішого

Історія білоруської дівчинки, яка вижила в пеклі Аушвіцу, і знайшла другу сім'ю в Україні, яка стала для неї другою домівкою і Батьківщиною

У 1947 році «Видавничий інститут» польської армії, з якого постав Літературний інститут, під керівництвом Єжи Ґєдройця переноситься з Риму до Парижу. Причинами для цього, серед іншого, були складна повоєнна економічна ситуація в Італії, а також політична невизначеність. Тривалий час видавці живуть у складних умовах, але відчувають свою місію…

Про проблему зваженого погляду на польсько-український конфлікт першої половини ХХ століття крізь призму суперечливого ІІ комюніке польських та українських істориків — розмова Назара Олійника з істориками: професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Рафалом Внуком (директор Музею Другої світової війни у Ґданську) та професором Богданом Гудем (Л…

31 жовтня 1944 року 733 дитини та 105 польських опікунів прибули до порту Веллінгтон, а потім до містечка Пахіатуа в Новій Зеландії, де після років поневірянь знайшли притулок у спеціально підготовленому таборі-поселенні для біженців. На виставці, що відкривалася у Музеї Азії і Тихого океану у Варшаві, представлені десятки архівних фотографій, що д…

Хоч у 1925 році у Польщі вже активно діяли радіолюбителі, котрі на найпростіших пристроях, зібраних власноруч, обмінювалися сигналами, для більшості жителів радіо було дивом

Наприкінці Другої світової, коли вже було відомо про рішення в Ялті і про те, що Польща потрапила під вплив Сталіна, повертатися додому було небезпечно. Це підштовхнуло Єжи Ґєдройця до думки, що необхідно продовжувати «боротьбу словом» на Заході

Найбільша заслуга Єжи Ґєдройця у тому, що він умів слухати більш компетентних у певних галузях, чи питаннях людей. Завдяки цьому світ побачила найбільша в еміграції антологія української літератури і поезії «Розстріляне відродження»

Польська публіцистка і фахівчиня із польсько-українських відносин Боґуміла Бердиховська: «Єжи Ґєдройць збирає навколо себе ядро однодумців, які у подібний спосіб готові були дивитися на політичну ситуацію після Другої світової війни»

Про німецький нацистський концтабір Аушвіц-Біркінау у свідченнях вцілілих і в розмові Назара Олійника з к.і.н. Пьотром Кєндзьорою (Єврейський історичний інститут у Варшаві)

Розмова Назара Олійника з істориками, професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Богданом Гудем (ЛНУ ім. І.Франка) і професором Рафалом Внуком (директором Музею ІІ світової війни у Ґданську) про Волинську трагедію і проблему ексгумацій

Про життя і смерть священномученика Єжи Попєлушка (1947—1984) — розмова Назара Олійника з професором історії Павлом Скібінським (Варшавський університет)

Перша пряма радіотрансляція спортивних змагань у Польщі відбулася у лютому 1927 року. Це був міжнародний чемпіонат з гірськолижного спорту у Закопаному

Генрик Фоґельфенґер та Казімєж Вайда, відомі як Тонько і Щепко, «контрабандою» пронесли вуличну батярську говірку в ефір не лише Польського радіо у Львові, а й інший регіональних радіостанцій, бо транслювалася Wesoła Lwowska Fala на всю Польщу

Рубрика присвячена історії Польського радіо. У польській редакції «Радіо Вільна Європа» у Лондоні Влада Маєвська пропрацювала понад 40 років. Відмонтовані на плівках записи вона надсилала авіапоштою до Мюнхена, згодом аудіозапис передавався вже по кабелях

На ХХХІІ Ярмарку історичної книги у Варшаві представили нову книжку відомого американіста Збіґнєва Лєвіцького «Історія Сполучених Штатів Америки 1607-2024. Від поселення до великої держави». На заході побував Назар Олійник

У Варшаві відбулася презентація книги Кіммо Рентоли «Фінляндія проти Сталіна. Від Зимової війни до Холодної війни 1939-1950». На заході побував Назар Олійник

Про проблему ексгумації жертв Волинської різанини та можливі шляхи її вирішення- розмова Назара Олійника з Кароліною Романовською (голова Об’єднання польсько-українського поєднання) та професор історії Богдан Гудь (Львівський національний університет ім.І.Франка).

У неділю, 17 листопада, в Чехії відзначають річницю Оксамитової революції. Там пройшли патріотичні святкування, хепенінги, виставки та концерти. Рівно 35 років тому чехословацька влада жорстоко придушила антикомуністичну демонстрацію. Після цього протести охопили вже всю країну, що призвело до змін у політичній системі…

Про винайдення традиції, суперечливі початки і важливість національного дня Польщі для польського суспільства сьогодні — розмова Назара Олійника з професором Мацєєм Ґурним (Варшавський університет)

Рубрика присвячена історії Польського радіо. «Куточок розмаїття» дав значний розвиток артистичним здібностям Влади Маєвської. Вона регулярно пародіювала голоси відомих артистів тієї епохи

Про видатного українського публіциста Богдана Осадчука і його внесок у налагодження відносин між українцями і поляками — розмова з істориками: Адольфом Юзвенком (ексдиректор Національного інституту імені Оссолінських) та професором Юрієм Шаповалом (НАНУ)

Рубрика, присвячена історії Польського радіо. «Кабаре літніх панів» було справжнім ревю зірок тих часів, і кожен актор мріяв попрацювати із колективом цієї передачі

Рубрика присвячена історії Польського радіо. Дуже швидко «Кабаре літніх панів» стало одним з найбільших явищ у польській розважальній культурі 1950-1960-х років

Рубрика, присвячена історії Польського радіо. Пшибора запросив до співпраці Єжи Васовського, який у 1939 році був одним з інженерів на Польському радіо, а після війни став музикантом і композитором

Інститут Пілецького організував у Варшаві дискусію «Загроза не минула» за участі директорів українських держархівів

Про переможну Оршанську битву, в якій сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського вщент розгромили війська Московського князівства, — розмова з Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»)

2 жовтня 1944 року між гітлерівцями і Армією Крайовою було підписано угоду про припинення бойових дій у Варшаві, що ознаменувало кінець Варшавського повстання — про це розмова з Томашем Нєдзєлею про почесну капітуляцію повстанців і бачення їх героїчної боротьби

Музей історії польських євреїв POLIN у Варшаві відзначив свій 10-річний ювілей

Анна Фурман: «Ми прагнемо відновити інформацію про всіх, чиє життя трагічно обірвалось у Бабиному Яру»

До питання про привласнення Росією назви «Русь» й ідеологічні конструкти російської імперської науки довкола давньоруської мови — розмова з професором Віктором Мойсієнком з Житомирського державного університету імені Івана Франка та членкором НАНУ

Історик Юрій Теміров «Голос Польщі важливий. Польська держава набуває серйозної ваги, як економічний і безпековий партнер в ЄС і НАТО»

Про важкі сторінки минулого в польсько-українських відносинах та гідне вшанування жертв антипольської акції ОУН—УПА на Волині і в Галичині — розмова з Кароліною Романовською (голова Об’єднання польсько-українського поєднання), професором Ґжегожем Мотикою (ПАН) і професором Юрієм Шаповалом (НАНУ)

Професор Марек Корнат (ПАН) про напад гітлерівської Німеччини на Польщу і початок Другої світової війни

У 2024 році минає 85 років від початку Другої світової війни. Про перебіг подій розповів доктор історичних наук Фелікс Левітас, а про долі тих, хто потрапив у радянський полон, переповіла історикиня Тетяна Самсонюк. З ними говорили Олексій Бурлаков та Анастасія Купрієць

Рубрика присвячена історії Польського радіо

Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Історик Роберт Чижевський: «Маємо пам’ятати про те, що нас об’єднує»

Інтерв'ю з Марією Пашинською, авторкою книги «Дівчата зі Словака». Мова піде про роль жінок у Варшавському повстанні

Юрій Рейт: «Полум’я братерства» - це акція з нагоди вшанування пам’яті українських воїнів Армії Української Народної Республіки – союзників Речі Посполитої, які в 1920 році пліч-о-пліч з польськими солдатами захищали Польщу та Європу від більшовицької навали»

Автори проєкту «Паспорт твоєї ідентичності» вирішили розповісти про історію України на прикладі українського закордонного паспорта. «32 сторінки документа — 32 пам’ятки — 32 відео, які не розкажуть всього, але заінтригують достатньо, аби ви розпочали власне дослідження, захотіли дізнатись більше та побачити все на власні очі», — такими словами істо…

В перші дні серпня у Польщі згадують трагічні та водночас героїчні події 1944 року — Варшавського повстання, 80-та річниця якого відзначається цього року. У перші дні повстання у варшавському районі Воля за наказом Адольфа Гітлера та Генріха Гіммлера нацисти вбили від 25 000 до 60 000 осіб, зокрема жінок і дітей…

Автор книжки «Різанина Волі. Непокараний злочин» про екстермінацію німцями варшавського району Воля 5—7 серпня 1944 року

Шимон Нєдзєля (Музей Варшавського повстання) розповідає про найбільший збройний виступ в окупованій німцями Європі і боротьбу поляків за свою свободу